Листя над путівцями — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
А євреї хмаринками мають в узвишші.
Їх могили шукати — даремний тягар.
Бо ж євреї мудріші, бо ж євреї хитріші
І до Бога пролізли через димар.
Камінця, навіть пісні від жидів не лишилось,
Тільки ряд черевичків дитячих, малих.
Що б не сталося з ними, віджени всяку жалість.
Краще ще раз послухай, що кажуть про них.
Над шляхами листя — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
Освенцим, 1966
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Городницького.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Размышления о Теле Христовом (ч. 2) - Сергей Сгибнев Вступление, как и проповедь, возможно, покажутся излишне длинными, но есть ли резон спешить в вопросах исследования Писаний? Тем более, в таких важных вопросах? Надеюсь, мы уяснили для себя, что быть верующим, значит беспрекословно подчиняться Христу. Многие скажут, - так это же аксиома... Ладно бы если так, В дальнейшем мы увидим как аксиомы, превращаясь в импровизации на религиозную тему, уводят людей от Христа.
